Візит Путіна до Монголії

Source: ТСН | Original Published At: 2024-09-04 13:19:46 UTC

Key Points

• Монголія порушила зобов'язання Римського статуту, не арештувавши Путіна
• Україна погрожує наслідками для Улан-Батора через це рішення
• Монголія пояснює рішення економічною залежністю від Росії та Китаю
• Подія створює небезпечний прецедент для міжнародного правосуддя

У Монголії, де мали б арештувати Путіна, прийняли російського диктатора з почестями.

Біля Палацу уряду, де відбувається зустріч, зібрався мітинг із синьо-жовтими прапорами та плакатом “Геть військового злочинця Путіна”. Українська сторона теж офіційно вже відреагувала на таке рішення і застерігає, що працюватиме над наслідками для Улан-Батора.

Чому Монголія не виконує розпорядження МКС та що це означатиме для міжнародного правосуддя — у матеріалі кореспондентки ТСН Оксани Ткаченко.

Володимир Путін побував з візитом у Монголії — в країні, яка ратифікувала Римський статут. Відповідно до ордеру, виданого торік МКС через незаконну депортацію українських дітей, кремлівського керманича мали б арештувати щойно він перетнув кордон — і передати у руки правосуддя. Натомість російського диктатора в Улан-Баторі приймають із почестями.

Путін відвідав Монголію, де його мали арештувати

В українському МЗС ще до візиту закликали монгольську сторону арештувати Путіна. Нині речник відомства Георгій Тихий називає це важким ударом по системі міжнародного кримінального права і погрожує наслідками.

“Монголія дозволила обвинуваченому злочинцю уникнути правосуддя, тим самим розділивши відповідальність за його військові злочини. Ми працюватимемо з партнерами, щоб гарантувати, що це матиме наслідки для Улан-Батора”, — йдеться у заяві.

Закликали виконувати свій обов’язок відповідно до Римського статуту також в Європейському союзі і, власне, в самому МКС.

Щоправда, у коментарях ВВС речник відомства Фаді Ель-Абдалла повідомив, що є певні винятки — держави-члени можуть бути звільнені від своїх зобов’язань, якщо їхнє виконання змусить державу “порушити договірне зобов’язання, яке існувало раніше” стосовно іншої країни, або порушити дипломатичну недоторканність представників або власності третьої країни. Попри таку прогалину в законодавстві пообіцяв провести розслідування: “У разі відмови від співпраці судді МКС можуть зробити відповідний висновок і повідомити про це Асамблею держав-учасниць. Тоді Асамблея має вжити будь-яких заходів, які вона вважатиме доцільними”.

Пояснити такі дії монгольського уряду нескладно — вони ділять кордон лише з двома країнами, Китаєм та Росією, і обидві є важливими імпортерами товарів для їхнього населення. Наприклад, Кремль постачає їм аж 95 відсотків нафтопродуктів. Саме тому речник Кремля Дмитро Пєсков спокійно заявив, що вони не бояться приїзду до Монголії. Однак своїм рішення Улан-Батор створив небезпечний прецедент. Він став першою країною-учасницею Римського статуту, яка порушила підписані зобов’язання. Торік навіть Південна Африка не наважилася на такий крок. Путін вирішив не ризикувати і на саміт БРІКС відправив замість себе очільника МЗС Сергія Лаврова.

“Нинішній візит фактично стане дискредитацією міжнародного трибуналу. А ще це означатиме, що й інші країни без серйозних наслідків зможуть запрошувати до себе воєнного злочинця Путіна. Власне це, а не підписання якихось міжнародних угод чи святкування спільної перемоги Монголії та Радянського Союзу над Японією, певні фахівці, і було головною метою візиту кремлівського керманича”, — йдеться у сюжеті ТСН.